Крістофер і Джонатан Нолани наполягали на тому, щоб фільм залишався якомога більш науково точним. Коли місце дії переноситься в космос і ми стаємо свідками приголомшливих картин міжзоряного простору й переконливих кадрів космічних кораблів, ми також бачимо приклади ретельного підходу до кіновиробництва. Гавітація ніколи не береться нізвідки, тому команда змушує корабель обертатися навколо своєї вісі, щоб створити гравітацію. У космосі не чути звуків, які могли б утворюватись у процесі запуску модуля
Купер долучається до команди інших дослідників, яких грає зірковий колектив, що складається з Енн Гетевей, Мета Деймона, Девіда Гясі й Веса Бентлі. Компанію астронавтам складають два дуже симпатичних робота, які затьмарюють HAL-9000 з «Космічної одіссеї 2001 року». Звичайно ж, метою авторів «Інтерстеллар» було перевершити «Космічну одіссею». І це логічно. У багатьох аспектах їм це вдалося, хоча набагато більш розвинуті технології кіновиробництва роблять порівняння дещо необ’єктивним.
Щоб хто не казав, «Інтерстеллар» не лише виглядає захопливо, фільм також є доволі переконливим і правдоподібним, адже ґрунтується на сучасній науці. Єдиний інший фільм, який спадає на думку, який краще описує космос — це серіал «Простір», який ми обговоримо пізніше.