Так, особливо разом з іншими важливими факторами, такими як бітова глибина кольору, пікова яскравість та коефіцієнт контрастності. Кольорова дискретизація визначає точність передавання монітором кольорів та вплив на глядача, хоча сприйняття кольору, безперечно, є суб’єктивним показником. Чим більшою є частота вибірки кольорів (або чим більше даних монітор застосовує для відтворення кольорів), тим точнішим є зображення.
Але повернімося до основ. Під основами ми маємо на увазі часи, коли моніторів, HDR або 10-бітної матриці ще не було. Ще на перших етапах людської творчості митці помітити, що глядачі приділяють набагато більше уваги світлу, ніж кольору. За умови належного освітлення глядачі схвально оцінюють малюнок, майже без огляду на кольори, які використав художник. Однак монітори та телевізори не можуть повноцінно змагатися з малюнками, оскільки ми дивимося не безпосередньо на оригінальне зображення. Дисплей отримує сигнал та перетворює дані, щоб вивести їх на екран, на який ми дивимося. Ось чому кольорова дискретизація важлива для цифрових дисплеїв (наприклад, для моніторів, якими всі ми користуємося).
І хоча від перших печерних малюнків минули тисячоліття, базовий принцип переваги світла над кольором зберігає свою чинність. Просто так працює наш зір. Щоб бачити, нам потрібне світло, а колір… Так, він важливий, але не головний (ось чому перші фільми та телевізори були чорно-білими). У новітній час потреба відтворювати кольори на електронних дисплеях спершу стала справжньою проблемою. З 1920-х років минулого століття інженери таких компаній, як RCA та Philips, працювали над розробкою способу спільного передавання світла та кольору як єдиного візуального сигналу, що призвело до створення матриці «4х2», яка використовувалася для кольорової дискретизації. Зараз ми коротко це пояснимо.
Щоб заощадити ваш час на той випадок, якщо ви поспішаєте, скажемо, що різниця між форматами дискретизації 4 : 4 : 4, 4 : 2 : 2 та 4 : 2 : 0 здебільшого стає очевидною під час відтворення тексту. Отже, якщо ви користуєтеся монітором, вам потрібна дискретизація формату щонайменше 4 : 2 : 2. Звичайно, формат 4 : 4 : 4 — це завжди краще, навіть якщо він і не є доцільним для всіх застосувань. Також кольорова дискретизація не дуже сильно пов’язана з бітовою глибиною кольору, як у випадку з 8-бітною або 10-бітною матрицею. Зв’язок між ними існує, але він поверхневий.